Відшкодування за шантаж або погрози

БлогКримінальне правоВідшкодування за шантаж або погрози

Шантаж і погрози — це не лише про «страшні повідомлення», а про реальний юридичний ризик для потерпілого: психологічний тиск, втрата грошей, репутаційні втрати, витрати на лікування, вимушений переїзд чи зміна роботи. Важливо розуміти: навіть якщо ви «нічого не віддали», сама вимога під погрозою вже може містити ознаки злочину — і паралельно відкривати шлях до компенсації шкоди.

В Україні відшкодування може відбуватися у двох площинах:

кримінальне провадження щодо шантажиста/погрожувача;
цивільна компенсація — моральна і матеріальна.

Часто ці два треки поєднуються: цивільний позов можна подати у межах кримінального провадження до початку судового розгляду (за правилами ст. 128 КПК України).

Що таке шантаж або погрози з юридичної точки зору

Юридичне визначення шантажу/вимагання за ККУ

У побуті «шантаж» — це погроза зробити щось неприємне, щоб змусити людину діяти потрібним чином. У праві найчастіше такі дії охоплюються складом вимагання (ст. 189 КК України): коли від людини вимагають передати майно/право на майно або вчинити дії майнового характеру під погрозою насильства, обмеження прав, знищення/пошкодження майна, або розголошення відомостей, які потерпілий хоче зберегти в таємниці.

Тобто «шантаж інтимними фото», «погрози зливом переписки», «натиск на репутацію», «погроза знищити майно», якщо це використовується для вибивання грошей/цінностей/вигоди — дуже часто юридично «лягає» в вимагання.

Об’єктивна та суб’єктивна сторони злочину

З практичної точки зору суд і слідство дивляться на три ключові елементи:

Об’єктивна сторона (що сталося назовні): була вимога (передати гроші, майно, доступи, зробити платіж, відмовитися від права, переписати майно, підписати документ тощо) і була погроза як інструмент тиску (насильство, знищення майна, розголошення приватного, обмеження прав тощо).

Суб’єктивна сторона (що в голові): умисел і мета отримати вигоду або примусити до потрібної дії. Важливо: навіть якщо погроза «не реалізувалася», відповідальність може наставати за сам факт тиску, якщо є склад злочину.

Суб’єкт: осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. За вимагання (ст. 189 ККУ) кримінальна відповідальність настає з 14 років (перелік злочинів у ч. 2 ст. 22 ККУ).

Приклади погроз і видів шантажу

Найпоширеніші сценарії, з якими звертаються потерпілі:

Sextortion/інтим-шантаж: «Заплатиш — не опублікую фото/відео», «Віддаси доступ до акаунту — інакше розішлю друзям/родичам».
Репутаційний шантаж: погрози «злити» роботодавцю/партнерам відомості, вирвані з контексту листування, або фейкові «компромати».
Погрози майну: «Спалю авто/поб’ю вікна/зіпсую магазин» — такі погрози (за наявності реальних підстав побоюватися) можуть утворювати окремий склад ст. 195 ККУ, бо вона стосується підпалу, вибуху або іншого загальнонебезпечного способу.
Погрози життю/здоров’ю: якщо погроза вбивством має реальні підстави для побоювання, це може утворювати окремий склад (ст. 129 ККУ).
Шантаж приватними даними: погроза поширити персональні дані, медичні/сімейні відомості, деталі приватного життя (інколи паралельно постає питання порушення недоторканності приватного життя — ст. 182 ККУ).

Нормативна база та правова відповідальність за шантаж/погрози

Кримінальна відповідальність — ст. 189 ККУ «Вимагання»

Ключова «профільна» стаття для шантажу з вимогою вигоди — ст. 189 КК України. Вона охоплює як тиск через насильство/майно, так і через загрозу розголошення небажаної інформації.

На практиці дуже важливо правильно сформулювати заяву до поліції: що саме вимагали, яку саме «вигоду» хотіли отримати, якою була погроза, чому ви реально сприйняли її як небезпеку (контекст, попередні дії, демонстрація можливостей, «пруфи», відстеження вас тощо).

Відмінність шантажу від суміжних злочинів

Правильна кваліфікація впливає і на тактику, і на докази, і на шанси отримати компенсацію. Поширені «сусіди» вимагання:

Погроза вбивством (ст. 129 ККУ) — коли фокус на загрозі життю і є реальні підстави боятися її виконання.
Погроза знищення майна (ст. 195 ККУ) — коли погрожують підпалом/вибухом або іншим загальнонебезпечним способом і теж є реальні підстави побоюватися.
Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 ККУ) — коли незаконно збирають/поширюють конфіденційну інформацію, персональні дані тощо.
Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355 ККУ) — інколи справи «плутають» з вимаганням, особливо у конфліктах щодо боргів. Судова практика підкреслює: не все, що «вимагають оплатити», є вимаганням; важливі саме ознаки складу злочину і характер вимог/погроз.

Санкції: кримінальні наслідки

За вимагання та суміжні склади закон передбачає різні види покарання — від більш м’яких до реального позбавлення волі, залежно від обставин: повторність, група осіб, застосування насильства, значні суми, спричинені наслідки тощо. Конкретні санкції й кваліфікацію визначають за текстом відповідної статті ККУ та фактичними даними справи.

Право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди

Цивільно-правова основа компенсації

Компенсація шкоди базується на нормах Цивільного кодексу України: загальні підстави відповідальності за майнову шкоду (ст. 1166), моральна шкода (ст. 23) та її відшкодування (ст. 1167), а також поняття збитків (ст. 22).

Важлива опція для потерпілого: подати цивільний позов у межах кримінального провадження — тоді питання компенсації розглядається разом зі справою про злочин.

Моральна шкода — що це та коли належить відшкодування

Моральна шкода — це не «емоції взагалі», а юридично значущі страждання/втрати немайнового характеру: приниження, страх, тривога, порушення нормального способу життя, погіршення стосунків у сім’ї, вимушена ізоляція, репутаційні удари, інші негативні переживання. Право на її відшкодування прямо передбачене ЦК України.

Суди оцінюють моральну шкоду через інтенсивність і тривалість страждань, поведінку порушника, наслідки для соціального та професійного життя, а також через докази (медичні документи, звернення до психолога, свідчення, листування, інші підтвердження).

Матеріальна шкода — прямі витрати, збитки

Матеріальна шкода у справах про шантаж/погрози може включати:

реальні збитки: лікування, психолог, охорона, заміна замків/телефону, відновлення доступів, нотаріальні витрати, витрати на переїзд, юридичні витрати тощо;
втрачені доходи (упущена вигода): коли через погрози людина втратила контракт/роботу/клієнтів (це складніше довести, але можливо за правильної доказової бази).

Поняття «збитків» та їх склад (реальні збитки й упущена вигода) визначено у ст. 22 ЦК України.

Як довести шкоду в суді

Необхідні докази — протоколи, листування, записи, свідчення

У подібних справах «хребет» доказів — це фіксація комунікацій і контексту:

оригінали листування (месенджери, email), посилання на акаунти, номери, нікнейми, дати й час;
аудіо/відео, голосові повідомлення, історія дзвінків;
скриншоти (краще з видимими датами/часом), резервні копії, експорт чатів;
свідчення очевидців (кому ви одразу повідомили; хто бачив погрозливі повідомлення);
документи, що підтверджують наслідки: довідки лікаря, звернення до психолога, зміна місця проживання/роботи, витрати.

Критично: не видаляйте переписку, не «чистіть» телефон, не вступайте в торг «скинь гроші — і я відстану» без консультації з адвокатом по кримінальним справам. Натомість збирайте, зберігайте і дублюйте докази.

Експертизи й оцінки збитків

Експертизи доречні, коли потрібно «перетворити» цифрові дані й оцінки на процесуально сильний доказ, наприклад:

фоноскопічна/лінгвістична експертиза для ідентифікації голосу або змісту погроз;
комп’ютерно-технічна експертиза щодо походження файлів/акаунтів/втручання;
економічний розрахунок збитків;
медичні та психологічні висновки (для обґрунтування моральної шкоди).

Вибір експертизи залежить від того, що саме заперечує опонент: «це не мій акаунт», «не мій голос», «це жарт», «ніякої шкоди не було» тощо.

Приклади формулювань у позові

Нижче — типові, «судово зрозумілі» формулювання, які адаптують під ваші факти (це приклади логіки, а не шаблон під копіювання):

Про моральну шкоду:

«Внаслідок систематичних погроз та шантажу я перебував(ла) у стані тривоги та страху за власну безпеку, мав(ла) порушення сну, вимушено обмежив(ла) соціальні контакти та змінив(ла) звичний спосіб життя. Прошу стягнути моральну шкоду в розмірі … грн, виходячи з характеру правопорушення, тривалості впливу та наслідків для мого стану».

Про матеріальну шкоду:

«Матеріальна шкода складається з документально підтверджених витрат на … (перелік витрат із сумами), що підтверджується квитанціями/договорами/чеками. Прошу стягнути … грн матеріальної шкоди».

Про причинний зв’язок:

«Зазначені витрати/наслідки настали безпосередньо через протиправні дії відповідача, що підтверджується листуванням/записами/заявою до поліції/матеріалами кримінального провадження».

Якщо позов у кримінальному провадженні:

«Цивільний позов подається у межах кримінального провадження та підлягає розгляду за правилами КПК України».

Що робити у разі шантажу або погроз

Перші кроки — звернення до поліції

Якщо є негайна загроза життю/здоров’ю — телефонуйте 102. Далі — подавайте заяву про кримінальне правопорушення (особисто, письмово, через електронні канали, якщо доступно у вашому регіоні).

Ключовий момент: відомості про кримінальне правопорушення мають бути внесені до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви/повідомлення або після самостійного виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Попросіть витяг з ЄРДР і фіксуйте номер провадження: його мають надати через 24 години з моменту внесення відомостей до ЄРДР, — він знадобиться для подальших клопотань і для цивільного позову.

Звернення до суду з цивільним позовом

Є два найпоширеніші шляхи:

Цивільний позов у кримінальному провадженні (часто найзручніше, бо докази збираються в межах слідства, а суд розглядає все в комплексі).
Окремий цивільний позов — коли кримінальна перспектива туманна, або ви хочете швидше рухати питання компенсації, або є специфічний відповідач/предмет спору.

Щоб компенсація не стала «паперовою», у деяких ситуаціях доцільно ініціювати заходи забезпечення — наприклад, арешт майна для забезпечення цивільного позову (в межах КПК це вирішується за правилами про арешт майна).

Роль адвоката в процесі

У справах про шантаж/погрози адвокат зазвичай закриває три критичні задачі:

правильно кваліфікувати подію і сформувати заяву так, щоб її не «списали в побутовий конфлікт»;
вибудувати доказову базу і процесуальну комунікацію зі слідством/прокуратурою;
підготувати цивільний позов і тактику реального стягнення (включно із забезпеченням вимог).

Практичні поради для потерпілих

Як уникнути подальших загроз

Не грайте в «перемовини під тиском». Мінімізуйте контакти, але зберігайте канали, через які надходять погрози, щоб фіксувати докази. Якщо вам пишуть — відповідайте нейтрально або взагалі не відповідайте (залежить від ситуації), але не провокуйте і не переходьте на зустрічі «сам на сам».

Захист особистих даних та конфіденційності

Змініть паролі, увімкніть 2FA, перевірте підключені пристрої, відв’яжіть невідомі сесії, перевипустіть SIM/eSIM, якщо є ризик перехоплення. Окремо перевірте доступ до хмарних сховищ (фото/резервні копії) — саме там часто знаходять матеріал для шантажу.

Поведінка у соцмережах і листуванні

На час конфлікту варто «приглушити цифровий слід»: менше геолокацій, менше публічних сторіс про маршрути, мінімум персональних даних у відкритому доступі. Якщо шантаж пов’язаний із «зливом» контенту — не публікуйте виправдань/пояснень у стрічці: краще діяти через юридичні механізми й точкові звернення до платформ/адміністраторів.

FAQ

Які дії вважаються шантажем або погрозами за законом?

Якщо погрози використовуються, щоб змусити вас передати майно/гроші/право або зробити дію майнового характеру, це часто має ознаки вимагання (ст. 189 ККУ), зокрема коли тиск здійснюється через погрозу насильства, знищення майна або розголошення небажаної інформації.

Як довести моральну шкоду, завдану шантажем чи погрозами?

Через сукупність доказів: листування/записи погроз, підтвердження тривалості та інтенсивності тиску, медичні документи (сон, тривожність), звернення до психолога, свідчення близьких, репутаційні наслідки. Право на таке відшкодування закріплене у ст. 23 ЦКУ.

Чи можна одночасно вимагати кримінального покарання і цивільне відшкодування?

Так. Цивільний позов може бути поданий у межах кримінального провадження і розглядається судом за правилами КПК.

Які докази є ключовими для цивільного позову про відшкодування?

Для матеріальної шкоди — документи про витрати й причинний зв’язок; для моральної — докази погроз і наслідків для життя/здоров’я/репутації. Поняття збитків і їх склад визначає ст. 22 ЦКУ.

Скільки часу триває процес отримання компенсації?

Тривалість залежить від багатьох факторів: швидкості внесення даних до ЄРДР і слідчих дій, складності доказів, позиції підозрюваного, завантаженості суду, наявності майна для стягнення. На старті важливо домогтися процесуальної «фіксації» події (реєстрації) й правильно зібрати докази.

Як «Правовий лідер» може допомогти

Якщо ви зіткнулися з шантажем або погрозами, задача №1 — зупинити тиск і правильно «упакувати» докази так, щоб справу не втратили на етапі перевірки, а компенсація була реальною, а не формальною. Юристи «Правового лідера» можуть: підготувати заяву про кримінальне правопорушення, супроводжувати комунікацію зі слідчим/прокурором, сформувати цивільний позов (у кримінальному провадженні або окремо), а також вибудувати стратегію стягнення моральної та матеріальної шкоди.