Адвокат по ст. 122 ККУ — тілесні ушкодження середньої тяжкості

Адвокат по ст. 122 ККУ потрібен тоді, коли інцидент кваліфікують як умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості. Такі справи тримаються на судово-медичній експертизі та тонких межах між ст. 121, 122 і 128: одна помилка в оцінці наслідків чи форми вини може кардинально вплинути на санкції. У цьому матеріалі ми пояснюємо, що саме передбачає ст. 122, які частини та покарання встановлені законом, як відбувається досудове розслідування і судовий розгляд, де адвокат може змінити хід провадження, а також попереджаємо про типові помилки та відповідаємо на часті запитання. Якщо вам потрібна індивідуальна стратегія захисту — звертайтеся за консультацією.

Що передбачає ст. 122 КК України

Стаття 122 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за умисне заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості. Ключові критерії: ушкодження не є небезпечним для життя на момент заподіяння та не має наслідків, притаманних тяжкому ушкодженню (ст. 121), але спричиняє тривалий розлад здоров’я або стійку втрату працездатності менш як на одну третину. Для діянь, вчинених із метою залякування потерпілого/його родичів, примусу до певних дій чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, передбачена підвищена відповідальність (ч. 2).

Основні склади діяння (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження)

Склад злочину за ст. 122 формується за наявності умисної дії або бездіяльності, що призвела до наслідків «середньої тяжкості». Важливо довести саме умисел на заподіяння шкоди здоров’ю, а не необережність чи випадковість.

Ознаки «середньої тяжкості» — тривалий розлад здоров’я, стійка втрата працездатності менше третини

«Тривалий розлад здоров’я» у судово-медичній практиці — це порушення стану здоров’я понад 21 день. «Стійка втрата працездатності менш як на 1/3» — це 10–33 % загальної втрати працездатності. Саме ці критерії відмежовують середню тяжкість від легких ушкоджень.

Коли кваліфікується як ст. 122 (а не 121 чи 128)

Кваліфікація залежить від наслідків і форми вини:

• Не 121 (тяжке): якщо відсутні небезпека для життя в момент заподіяння, втрата органа/функції, значна (≥ 1/3) втрата працездатності, переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя. Такі ознаки ведуть до ч. 1 або ч. 2 ст. 121.
• Не 128 (необережність): якщо дія була умисною. За необережного спричинення тяжкого або середньої тяжкості ушкодження застосовується ст. 128.

Частини статті та санкції

Частина 1 — базова форма відповідальності

За умисне заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості передбачено: виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 3 років, або позбавлення волі до 3 років. Конкретний вид і розмір покарання суд визначає з урахуванням обставин справи, даних про особу та пом’якшувальних/обтяжуючих факторів.

Частина 2 — підвищена відповідальність

За ті самі умисні дії, вчинені з метою залякування потерпілого чи його родичів, примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, передбачено позбавлення волі від 3 до 5 років. Обмеження волі чи виправні роботи тут не застосовуються. Суд визначає строк, враховуючи обставини справи та обтяжуючі фактори.

Які покарання: виправні роботи, обмеження волі, позбавлення волі

Суд індивідуалізує покарання, враховуючи обставини справи, дані про особу, пом’якшувальні та обтяжуючі обставини. Практично значуще: за ч. 1 суд може обмежитися «м’якшими» санкціями (виправні роботи або обмеження волі), тоді як за ч. 2 переважає реальне позбавлення волі.

Як відбувається провадження по ст. 122

Досудове провадження: огляд потерпілого, довідки, медекспертиза

Старт — внесення відомостей до ЄРДР і проведення першочергових слідчих (розшукових) дій. Ключовий доказ — судово-медична експертиза (СМЕ), що встановлює ступінь тяжкості та причинний зв’язок між дією та наслідками. Для експерта збирають: медичну документацію (виписки, довідки, знімки), відомості про тривалість лікування/непрацездатності, результати оглядів. Важливо оперативно зафіксувати ушкодження, свідчення очевидців, відеозаписи, предмети (знаряддя), сліди на одязі.

Формування підозри/обвинувачення, передача до суду

За наявності достатніх доказів слідчий за погодженням із прокурором повідомляє про підозру. Після завершення розслідування обвинувальний акт передають до суду. На цій стадії адвокат добивається закриття провадження (за відсутності складу/події, недопустимості ключових доказів) або пом’якшення обвинувачення (перекваліфікація на ст. 125 або 128), або ж доводить відсутність умислу.

Строки, стадії, можливості адвокатського впливу

Адвокат впливає на кожну стадію: ініціює додаткові експертизи (повторну/додаткову СМЕ), подає клопотання про визнання доказів недопустимими (порушення процедури огляду, тимчасового доступу, допиту), забезпечує участь спеціалістів, готує позицію щодо необхідної оборони (ст. 36 КК), крайньої необхідності (ст. 39 КК) чи відсутності умислу.

Переваги звернення до адвоката вже на ранньому етапі

Захист ваших прав і мінімізація ризиків

З перших годин після інциденту адвокат контролює дотримання процесуальних прав, присутній на допитах, допомагає уникнути самообмови та фіксує докази захисту (медичні документи, відео, свідки). Це зменшує ризик обрання найсуворішого запобіжного заходу та некоректної кваліфікації.

Оцінка перспектив справи, стратегія захисту

Юрист аналізує первинні матеріали, форми вини, причинно-наслідковий зв’язок, експертні висновки; визначає, чи можлива перекваліфікація або повне спростування обвинувачення; прогнозує санкції та пропонує тактичні рішення (клопотання, експертизи, слідчі експерименти).

Складання заперечень, клопотань, представництво в суді

Адвокат по кримінальним справам готує процесуальні документи (клопотання про закриття, зміну запобіжного заходу, визнання доказів недопустимими), бере участь у допитах експертів і свідків, вибудовує лінію допиту, подає апеляційні скарги у разі обвинувального вироку.

Типові помилки і як їх уникнути

Недостатня медична експертиза, неправильна кваліфікація

Іноді висновок СМЕ побудований на неповному пакеті документів (відсутні знімки/епікризи, не відображені ускладнення). Захист ініціює додаткову/повторну експертизу, уточнює тривалість лікування, перевіряє відповідність висновків «Правилам» щодо 21 дня та 10–33 % втрати працездатності.

Невірне трактування наслідків для класифікації як середньої тяжкості

Поширена помилка — прирівнювати тривалий лікарняний або суб’єктивні скарги до «тривалого розладу здоров’я», хоча кваліфікація спирається на висновок СМЕ (зокрема межі 21 день і 10–33 % стійкої втрати працездатності) та причинний зв’язок із подією. Важливо перевіряти, чи не завищені наслідки через супутні хвороби або попередні травми, і за потреби ініціювати додаткову чи повторну експертизу. Це допомагає уникнути неправильної кваліфікації за ст. 122 і, за наявності підстав, домогтися перекваліфікації або пом’якшення відповідальності.

Відсутність досвіду адвоката у справах 122 статті

Без спеціалізації легко «втратити» ключові моменти: не оскаржити методику СМЕ, не зафіксувати докази захисту (відео, свідки, медична історія) та не заявити своєчасні клопотання. Недосвідчений захист часто ігнорує альтернативні правові позиції — відсутність умислу, необхідна оборона/крайня необхідність, перекваліфікація на ст. 125 чи 128. Досвідчений адвокат, навпаки, працює з процесуальними порушеннями, готує експертні рецензії, відшкодування шкоди та позитивні характеристики, що суттєво впливає на вирок і розмір покарання.

FAQ

Що означає «середньої тяжкості тілесне ушкодження» за ст. 122 ККУ?

Це умисне ушкодження, яке не небезпечне для життя і не має ознак тяжкого, але призводить до тривалого розладу здоров’я (понад 21 день) або стійкої втрати працездатності 10–33 %. Остаточну кваліфікацію підтверджує СМЕ.

Яка максимальна санкція за ст. 122 ККУ?

За ч. 1 — до 3 років обмеження/позбавлення волі (альтернатива — виправні роботи до 2 років). За ч. 2 — 3–5 років позбавлення волі.

Чи можна уникнути кримінального покарання за ст. 122 ККУ?

Можливо домогтися:

1. виправдувального вироку (відсутність складу, недопустимість доказів, необхідна оборона/крайня необхідність);
2. перекваліфікації (наприклад, на ст. 128 за доведеної необережності);
3. звільнення від кримінальної відповідальності у виняткових випадках (наприклад, передача на поруки за ст. 47 — для злочинів невеликої або середньої тяжкості за наявності щирого каяття та клопотання колективу).

Водночас примирення з потерпілим (ст. 46) та дійове каяття (ст. 45) поширюються на злочини невеликої тяжкості та лише на необережні злочини середньої тяжкості, тобто типово не застосовуються до умисних діянь за ст. 122. Конкретні підстави слід оцінювати індивідуально.

Які дії адвоката впливають на результат справи за ст. 122?

Своєчасна участь у допитах; ініціювання додаткової/повторної СМЕ; збір доказів на користь захисту (відео, свідки, технічні дані); клопотання про визнання доказів недопустимими; побудова позиції щодо відсутності умислу або необхідної оборони; підготовка до перекваліфікації на менш суворі статті.

Чим ст. 122 ККУ відрізняється від ст. 121 і ст. 128 ККУ?

Ст. 122 — умисні ушкодження середньої тяжкості; ст. 121 — умисні тяжкі ушкодження з небезпекою для життя або тяжкими наслідками; ст. 128 — необережне спричинення тяжкого або середньої тяжкості ушкодження.

Як ми можемо допомогти

Ми – юридична фірма «Правовий Лідер», супроводжуємо клієнтів у справах за ст. 122 на всіх етапах: від першого опитування до апеляції. Проводимо швидкий аудит матеріалів, організуємо СМЕ/додаткові дослідження, вибудовуємо стратегію (спростування складу, відсутність умислу, необхідна оборона, перекваліфікація), готуємо процесуальні документи та представляємо в суді.