
Стаття 190 КК України: відповідальність за шахрайство, кваліфікуючі ознаки та судова практика
Стаття 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або правом на нього шляхом обману чи зловживання довірою. Кваліфікація залежить від способу дій, умислу, розміру шкоди та інших обставин.
Шахрайство може підпадати під одну з п’яти частин ст. 190 КК України — від основного складу до діянь в особливо великих розмірах або вчинених організованою групою.

Що таке шахрайство за статтею 190 КК України
Шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Його принципова особливість полягає в тому, що потерпілий сам передає майно або створює можливість набути право на нього, але робить це через хибне уявлення, сформоване винною особою.
Саме ця добровільна зовні передача відрізняє класичне шахрайство, зокрема, від крадіжки, коли майно вилучається без волевиявлення власника.
Що вважається обманом
Обман полягає у свідомому введенні іншої особи в оману, щоб спонукати її передати майно або право на нього.
Він може проявлятися у повідомленні завідомо неправдивих відомостей, використанні вигаданих фактів, створенні хибного уявлення про особу, товар, послугу, повноваження чи наміри, а також у приховуванні істотних обставин.
Активний обман передбачає певні дії: неправдиву розповідь, фіктивне оголошення, демонстрацію несправжніх документів, видавання себе за іншу особу. Пасивний обман може полягати в умисному замовчуванні обставин, знання про які могло б змінити рішення потерпілого.
Важливо, щоб саме обман вплинув на рішення потерпілого розпорядитися майном.
Що означає зловживання довірою
Зловживання довірою означає використання вже існуючих довірчих відносин для заволодіння майном. Їх джерелом можуть бути особисті, сімейні, дружні, ділові, службові або інші відносини.
Наприклад, людина може отримати гроші саме тому, що потерпілий давно її знає, співпрацює з нею або покладається на її професійний чи службовий статус. Якщо така довіра навмисно використовується як спосіб заволодіння майном, це може утворювати шахрайство.
Коли шахрайство вважається закінченим
Шахрайство із заволодінням майном є закінченим, коли винна особа фактично отримала майно та набула реальної можливості розпоряджатися ним як власним. Якщо йдеться про придбання права на майно, значення має набуття реальної можливості реалізувати відповідне право.
Якщо особа вже розпочала реалізацію шахрайського задуму, однак не отримала майно через обставини, які не залежали від її волі, може йтися про замах на кримінальне правопорушення відповідно до загальних положень КК України про незакінчене кримінальне правопорушення.
Склад кримінального правопорушення за ст. 190 КК України
Об'єкт і предмет шахрайства
Об’єктом шахрайства є охоронювані законом відносини власності.
Предметом можуть бути чуже майно — гроші, речі та інші матеріальні цінності — або право на майно. Другий варіант охоплює ситуації, коли особа через обман отримує не саму річ, а юридичну можливість претендувати на неї чи розпоряджатися нею.
Об'єктивна сторона
Об’єктивна сторона полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Тому недостатньо встановити лише те, що потерпілий передав гроші, а друга сторона їх не повернула. Необхідно довести причинний зв’язок: майно передано саме тому, що потерпілого ввели в оману або використали його довіру.
Суб'єкт шахрайства
За загальним правилом суб’єктом шахрайства є фізична осудна особа, якій на момент його вчинення виповнилося 16 років. Стаття 190 не входить до переліку правопорушень, за які КК України передбачає відповідальність уже з 14 років.
Суб'єктивна сторона
Для шахрайства характерний прямий умисел: особа усвідомлює, що за допомогою обману або зловживання довірою заволодіває чужим майном, і бажає цього.
Майнова спрямованість дій очевидна, однак корисливий мотив не варто механічно називати обов’язковою формальною ознакою будь-якого складу заволодіння чужим майном. Об’єднана палата ККС ВС у постанові від 1 червня 2026 року у справі № 369/11891/22 наголосила на визначальному значенні прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном; конкретний мотив може мати значення, зокрема, для індивідуалізації відповідальності.
Особливо важливим є момент виникнення умислу. Якщо особа під час отримання грошей дійсно планувала виконати договір, але пізніше через фінансові проблеми, конфлікт чи інші обставини цього не зробила, самого невиконання зобов’язання недостатньо для ст. 190 КК України.
Інша ситуація — коли ще до одержання майна особа вирішила його привласнити, а договір, позика, замовлення чи інші правовідносини використалися лише як спосіб отримати це майно.
Кваліфікуючі ознаки шахрайства за ст. 190 КК України
Стаття 190 передбачає поступове посилення відповідальності залежно від повторності, участі декількох осіб, розміру шкоди, способу вчинення та інших ознак.
| Частина статті | Кваліфікуючі ознаки | Максимальна санкція |
| ч. 1 | Основний склад шахрайства | обмеження волі до 3 років |
| ч. 2 | повторно; за попередньою змовою групою осіб; значна шкода | позбавлення волі до 3 років або обмеження волі до 5 років |
| ч. 3 | в умовах воєнного чи надзвичайного стану та із завданням значної шкоди | позбавлення волі до 5 років |
| ч. 4 | великий розмір; незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки | позбавлення волі до 8 років |
| ч. 5 | особливо великий розмір; організована група | позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна |
Повторне шахрайство
Повторність у цьому випадку — юридичне поняття, а не просто ситуація, коли людина «зробила те саме двічі».
Для статей 185, 186, 189–191 КК повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке з правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187 чи 262 КК України. Водночас необхідно враховувати й загальні правила КК щодо повторності.
Шахрайство за попередньою змовою групою осіб
Ця ознака передбачає участь щонайменше двох осіб, які заздалегідь, до початку кримінального правопорушення, домовилися про його спільне вчинення.
Одночасна участь декількох людей без доведеної попередньої домовленості сама по собі ще не означає наявність цієї кваліфікуючої ознаки.
Шахрайство зі значною шкодою потерпілому
Значна шкода є однією з ознак ч. 2 ст. 190. Її визначають не тільки за математичним порогом, а й з урахуванням матеріального становища потерпілого.
КК України встановлює для цієї категорії відповідний діапазон у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Шахрайство в умовах воєнного або надзвичайного стану
Сам факт того, що шахрайство вчинене під час дії воєнного стану, не означає автоматичної кваліфікації за ч. 3 ст. 190 КК України.
Чинна редакція норми вимагає одночасно двох ознак: діяння в умовах воєнного або надзвичайного стану та завдання значної шкоди потерпілому. Якщо значної шкоди немає, кваліфікація лише за ч. 3 через сам факт воєнного стану є неправильною.
Шахрайство у великих розмірах
Великий розмір є самостійною підставою для кваліфікації за ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідний поріг визначається через кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлену приміткою до ст. 185 КК, а його грошовий еквівалент необхідно визначати за правилами, чинними на час вчинення діяння.
Шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки
Частина 4 ст. 190 охоплює шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Значення має не просто використання телефона чи інтернету, а характер операцій: наприклад, незаконне використання програмного забезпечення, дистанційного банкінгу або електронних засобів для фактичного розпорядження чужими коштами.
Шахрайство в особливо великих розмірах
Шахрайство в особливо великих розмірах кваліфікується за ч. 5 ст. 190 КК України. Поріг також визначений через неоподатковуваний мінімум доходів громадян і має розраховуватися за правилами, що діяли на момент правопорушення.
Шахрайство, вчинене організованою групою
Організована група відрізняється від звичайної групи за попередньою змовою більш високим рівнем організації.
За ст. 28 КК України йдеться про трьох і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання, мають єдиний план, відомий учасникам, та розподіляють між собою функції. Шахрайство, вчинене організованою групою, охоплюється ч. 5 ст. 190.
Відповідальність і покарання за шахрайство
Конкретне покарання залежить від частини ст. 190, за якою кваліфіковані дії, а також від обставин провадження, особи винного, пом’якшуючих і обтяжуючих обставин.
| Частина | За що передбачена відповідальність | Види покарання |
| ч. 1 ст. 190 | базовий склад шахрайства | штраф 2000–3000 НМДГ; громадські роботи 200–240 годин; виправні роботи до 2 років; пробаційний нагляд до 3 років; обмеження волі до 3 років |
| ч. 2 ст. 190 | повторність, попередня змова групи осіб або значна шкода | штраф 3000–4000 НМДГ; виправні роботи від 1 до 2 років; обмеження волі до 5 років; позбавлення волі до 3 років |
| ч. 3 ст. 190 | воєнний/надзвичайний стан + значна шкода | штраф 4000–8000 НМДГ або позбавлення волі від 3 до 5 років |
| ч. 4 ст. 190 | великий розмір або незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки | позбавлення волі від 3 до 8 років |
| ч. 5 ст. 190 | особливо великий розмір або організована група | позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна |
Значна шкода, великий та особливо великий розмір: як вони визначаються
Для ст. 190 КК України межі значної шкоди, великого та особливо великого розміру визначаються через примітку до ст. 185 КК України.
| Категорія | Критерій за КК України | Що враховується |
| Значна шкода | від 100 до 250 НМДГ | також матеріальне становище потерпілого |
| Великий розмір | 250 і більше НМДГ | вартість майна на час вчинення правопорушення |
| Особливо великий розмір | 600 і більше НМДГ | вартість майна на час вчинення правопорушення |
Для кваліфікації не можна просто множити НМДГ на 17 грн. Гривневий поріг визначають за правилами Податкового кодексу для року, коли було вчинене правопорушення.
Що вважається значною шкодою
Для значної шкоди важливий не тільки встановлений законом кількісний діапазон. КК прямо вимагає враховувати матеріальне становище потерпілого.
Отже, оцінка шкоди має здійснюватися з урахуванням конкретних обставин, а не лише шляхом механічного порівняння суми із загальним порогом.
Що вважається великим розміром
Великим розміром для шахрайства є заволодіння майном на суму, яка досягає встановленого приміткою до ст. 185 КК порогу — 250 і більше НМДГ для цілей кримінально-правової кваліфікації.
Така ознака переводить шахрайство до ч. 4 ст. 190.
Що вважається особливо великим розміром
Особливо великий розмір починається від 600 НМДГ для цілей кваліфікації. За наявності цієї ознаки діяння підпадає під ч. 5 ст. 190 КК України.
Шахрайство в інтернеті: яка відповідальність передбачена
Які схеми інтернет-шахрайства зустрічаються найчастіше
На практиці шахрайський обман може реалізовуватися через фішингові сайти, фіктивні інтернет-магазини, неправдиві оголошення на маркетплейсах, підроблені сторінки банків, отримання банківських реквізитів або кодів підтвердження.
Також використовуються зламані акаунти в соціальних мережах, від імені власників яких просять позичити гроші, фіктивні благодійні збори, псевдоінвестиційні та криптовалютні проєкти.
Але для кримінально-правової оцінки важлива не назва схеми, а те, як саме відбулося заволодіння майном.
Коли інтернет-шахрайство може кваліфікуватися за ч. 4 ст. 190
Частина 4 може застосовуватися, якщо заволодіння відбулося шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Показовою є постанова ККС ВС від 9 березня 2026 року у справі № 712/6681/23. Особа використовувала телефон потерпілого, його фінансовий номер, програмне забезпечення та інтернет-банкінг, видавала себе за власника рахунків і без його згоди проводила фінансові операції. Верховний Суд підтвердив наявність шахрайського способу заволодіння коштами із застосуванням електронних засобів.
На момент вчинення тих дій відповідна кваліфікуюча ознака містилася в іншій частині ст. 190. У чинній структурі статті вона передбачена ч. 4.
Чому не кожне шахрайство через інтернет автоматично є ч. 4 ст. 190
Якщо шахрай просто розмістив неправдиве оголошення в соцмережі, переконав людину переказати передоплату і зник, інтернет міг бути лише способом комунікації.
Це принципово відрізняється від ситуації, коли особа незаконно використовує електронні системи, банківські сервіси, програмне забезпечення або отриманий доступ до рахунків без волі власника.
Тому кваліфікацію визначає фактичний механізм заволодіння коштами, а не сама наявність листування в Telegram, Viber, Instagram, на маркетплейсі чи іншому сайті.
Чим шахрайство відрізняється від інших правопорушень
Для правильної кваліфікації важливо встановити, яким саме способом майно вибуло з володіння потерпілого.
| Правопорушення | Як заволодівають майном | Ключова відмінність |
| Шахрайство, ст. 190 | потерпілий передає майно під впливом обману або зловживання довірою | обман визначає рішення про передачу |
| Крадіжка, ст. 185 | майно таємно вилучається | потерпілий не передає його винному |
| Привласнення/розтрата, ст. 191 | незаконно обертається майно, яке вже було ввірене особі або перебувало в її віданні | до незаконних дій майно перебувало в особи на відповідній правовій підставі |
| Вимагання, ст. 189 | особу примушують передати майно шляхом погрози | волевиявлення формується під примусом, а не обманом |
| Підроблення документів, ст. 358 | підробляється або використовується підроблений документ | посягання має самостійні ознаки; можливе поєднання зі ст. 190 |
Шахрайство і крадіжка
Головне питання — чи передав потерпілий майно саме винній особі під впливом обману.
Якщо обман лише допоміг отримати доступ до чужого майна, після чого особа самостійно його викрала, це може бути крадіжкою.
Саме такий підхід ККС ВС застосував у справі № 655/289/17: чоловік назвався сином власниці сумки, щоб забрати її у водія автобуса. Потерпіла не передавала сумку винному і не була введена ним в оману — обман третьої особи був лише способом доступу до майна. Суд залишив кваліфікацію як крадіжки.
Шахрайство і привласнення або розтрата за ст. 191 КК України
При шахрайстві винний отримує чуже майно внаслідок обману або зловживання довірою.
При привласненні чи розтраті майно до початку незаконних дій уже було ввірене особі або перебувало в її віданні на відповідній правовій підставі. Тому ключове значення має правовий статус майна до моменту виникнення злочинного умислу.
Шахрайство і вимагання
При шахрайстві потерпілий передає майно тому, що його ввели в оману. При вимаганні передача пов’язана з вимогою, підкріпленою погрозами, передбаченими ст. 189 КК України.
Тобто добровільність при шахрайстві є наслідком обману, тоді як при вимаганні воля потерпілого пригнічується погрозою.
Шахрайство і підроблення документів
Підроблений документ може бути інструментом обману: наприклад, використовуватися для підтвердження неіснуючих повноважень, прав або обставин.
Якщо одночасно наявний самостійний склад підроблення чи використання підробленого документа, дії можуть потребувати кваліфікації за сукупністю ст. 190 та відповідної частини ст. 358 КК України. Конкретна кваліфікація залежить від того, ким виготовлений документ, як він використаний і які саме дії вчиняла особа.
Коли невиконання договору є шахрайством, а коли це цивільний спір
Сам факт невиконання договору не перетворює правовідносини на кримінальне провадження за ст. 190 КК України. Вирішальним є доведення того, що вже на момент отримання майна особа мала шахрайський умисел.
Чому неповернення боргу саме по собі не є шахрайством
Позичальник може не повернути гроші через втрату роботи, банкрутство бізнесу, конфлікт із кредитором, помилку у фінансових розрахунках або інші обставини.
Це може бути підставою для стягнення заборгованості в цивільному порядку, однак не доводить автоматично наявність шахрайства.
Яке значення має умисел у момент отримання грошей або майна
Якщо на момент отримання грошей особа мала намір виконати свої зобов’язання, а відмова або неможливість виконання виникла пізніше, це суттєво відрізняється від початкового шахрайського задуму.
Якщо ж договір від самого початку був лише приводом, щоб отримати чуже майно і не повертати його, цивільно-правова форма відносин не виключає кримінальної відповідальності.
Які обставини можуть свідчити про початковий шахрайський умисел
На нього можуть вказувати завідомо неправдиві відомості ще до передачі грошей, відсутність реальної можливості виконати обіцяне, використання фіктивних документів, приховування істотних обставин, вигадана особа чи компанія, а також аналогічні дії щодо інших потерпілих.
Жодна з цих обставин сама по собі не означає автоматичного доведення шахрайства. Умисел оцінюється за сукупністю доказів.
Які докази мають значення у справах про шахрайство
Документи та фінансові операції
Це можуть бути договори, розписки, рахунки, акти, квитанції, банківські виписки, перекази між рахунками, чеки, дані про рух коштів та інші документи.
Вони допомагають установити суму, дату та підставу передачі майна, а також подальший рух отриманих коштів.
Листування та електронні докази
Значення можуть мати листування в месенджерах, електронна пошта, оголошення, вебсторінки, дані особистих кабінетів, аудіозаписи та інша цифрова інформація.
Однак недостатньо просто показати окремий скриншот. Для доказового значення важливі джерело інформації, можливість ідентифікувати учасників спілкування, цілісність даних та дотримання процесуального порядку їх отримання й дослідження.
Докази первинного умислу
Найскладніше питання — довести, що шахрайський умисел існував уже на момент отримання майна.
Тому аналізуються дії до передачі коштів: що саме особа обіцяла, чи мала ресурси для виконання обіцяного, які відомості повідомляла, чи були вони правдивими, що приховувала, як діяла одразу після отримання грошей та чи існували аналогічні епізоди.

Судова практика за ст. 190 КК України
Практика Верховного Суду показує, що для кваліфікації за ст. 190 важливі не лише факт втрати майна, а й спосіб його отримання та спрямованість умислу.
Шахрайство чи цивільно-правовий спір
Постанова ККС ВС від 8 листопада 2023 року, справа № 161/1826/19.
Особа отримала 40 000 доларів США в борг, але суди встановили, що від початку не мала наміру виконувати зобов’язання. Верховний Суд зазначив: сам факт існування договору не виключає шахрайства, якщо цивільно-правові відносини використовувалися для реалізації початкового умислу на заволодіння майном.
Подібне значення моменту виникнення умислу простежується у постанові ККС ВС від 10 березня 2026 року у справі № 138/1733/25. Суд встановив, що особа реально готувалася організувати незаконний перетин кордону, тому отримання грошей не було визнано шахрайством.
Шахрайство чи крадіжка
Постанова ККС ВС від 2 квітня 2019 року, справа № 655/289/17.
Чоловік назвався сином власниці сумки та отримав її від водія автобуса. Верховний Суд залишив кваліфікацію як крадіжки, оскільки потерпіла не передавала майно винному під впливом обману — обман лише забезпечив доступ до речі.
Шахрайство чи вимагання
Постанова ККС ВС від 25 червня 2026 року, справа № 686/14719/19.
В одних епізодах гроші отримували через неправдиві відомості про продаж пального, що кваліфікувалося як шахрайство. В іншому — гроші вимагали із застосуванням насильства та погроз, що утворювало склад вимагання.
Справа демонструє ключову різницю: при шахрайстві передача майна зумовлена обманом, а при вимаганні — погрозою або насильством.
Практика щодо кваліфікованих видів шахрайства
Постанова ККС ВС від 9 березня 2026 року, справа № 712/6681/23.
Засуджений використовував телефон потерпілого, його фінансовий номер та інтернет-банкінг для проведення операцій без дозволу власника. Верховний Суд підтвердив шахрайський спосіб заволодіння коштами із застосуванням електронних засобів.
У чинній редакції ст. 190 така кваліфікуюча ознака передбачена ч. 4.
Що робити, якщо ви стали потерпілим від шахрайства
Чим швидше зафіксовані обставини шахрайства та рух коштів, тим більше інформації можна використати під час розслідування.
- Зафіксувати та зберегти докази. Не видаляйте листування, оголошення, електронні листи, чеки, реквізити рахунків, номери телефонів та посилання. За можливості збережіть оригінальні файли й пристрої, на яких міститься інформація.
- Звернутися до поліції або кіберполіції. У заяві варто послідовно описати спосіб обману, момент і суму передачі коштів, відомі дані особи, рахунків та інші докази.
- Негайно звернутися до банку при шахрайській платіжній операції. Якщо стороння особа отримала доступ до картки, рахунку чи банківського застосунку, необхідно повідомити банк, заблокувати відповідні інструменти та з’ясувати можливість оскарження операції.
- Вирішити питання про відшкодування шкоди. Потерпілий може використовувати передбачені законом способи відшкодування збитків, зокрема цивільний позов у кримінальному провадженні. Сам факт відкриття кримінального провадження не гарантує автоматичного повернення грошей.

Строки давності у справах про шахрайство
Строк давності залежить не від загальної назви «шахрайство», а від частини ст. 190 та категорії кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 і 49 КК України.
| Частина ст. 190 | Категорія за чинною редакцією КК | Загальний строк давності |
| ч. 1 | кримінальний проступок, за який передбачене обмеження волі | 3 роки |
| ч. 2 | нетяжкий злочин | 5 років |
| ч. 3 | нетяжкий злочин | 5 років |
| ч. 4 | тяжкий злочин | 10 років |
| ч. 5 | особливо тяжкий злочин | 15 років |
Це базові строки за чинною редакцією КК України. Їх перебіг може зупинятися або перериватися у передбачених законом випадках, зокрема залежно від поведінки особи та вчинення нового кримінального правопорушення.
Крім того, для діянь, учинених до зміни редакції ст. 190 або санкцій її окремих частин, окремо аналізуються правила дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Тому механічно застосовувати сучасну таблицю до старого епізоду не можна.
Поширені помилки при трактуванні ст. 190 КК України
- «Не повернув борг — значить шахрай». Не завжди. Для ст. 190 потрібно довести, що умисел на заволодіння майном шляхом обману або зловживання довірою існував уже на момент отримання грошей.
- «Будь-яке шахрайство в інтернеті — це ч. 4». Ні. Сам сайт, месенджер або соціальна мережа можуть бути лише каналом комунікації. Для відповідної ознаки ч. 4 потрібні саме незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки.
- «Будь-яке шахрайство під час війни — це ч. 3». Ні. Чинна ч. 3 одночасно вимагає вчинення шахрайства в умовах воєнного або надзвичайного стану та завдання значної шкоди потерпілому.
- «Якщо потерпілий добровільно передав гроші, шахрайства немає». Навпаки, добровільна зовні передача під впливом обману або зловживання довірою є характерною ознакою шахрайства.
- «Розмір шкоди можна визначити за будь-якою актуальною на сьогодні сумою». Ні. Поріг визначають за правилами, які застосовуються до відповідного періоду вчинення правопорушення.
- «Якщо є договір, кримінальної відповідальності бути не може». Наявність договору сама по собі не виключає шахрайства. Важливо встановити, чи використовувався він як звичайний цивільний правочин або від початку був засобом реалізації шахрайського умислу.
Часті питання
Чи можна подати цивільний позов про повернення грошей у межах кримінального провадження за ст. 190?
Так. Потерпілий може заявити цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди в межах кримінального провадження.
Чи впливає добровільне відшкодування шкоди потерпілому на покарання?
Так. Добровільне відшкодування збитків може бути враховане судом як обставина, що пом’якшує покарання.
Чи можливе примирення з потерпілим і звільнення від кримінальної відповідальності за шахрайство?
У певних випадках — так. Це залежить від частини ст. 190, обставин справи, факту примирення та відшкодування шкоди.
Чи може одна шахрайська схема одночасно кваліфікуватися за ст. 190 та іншими статтями КК України?
Так. Якщо поряд із шахрайством вчинені інші самостійні кримінальні правопорушення, можлива кваліфікація за сукупністю статей.
Чи несе відповідальність людина, яка надала шахраям свою банківську картку або рахунок, але сама не спілкувалася з потерпілим?
Це залежить від її умислу та ролі у схемі. Сам факт використання рахунку ще не доводить співучасті у шахрайстві.
Що робити, якщо особа, яка отримала гроші, перебуває за кордоном?
Все одно можна звернутися із заявою про кримінальне правопорушення в Україні. Подальші дії залежать від місцезнаходження особи та можливостей міжнародного співробітництва.
Чи можна вимагати відшкодування моральної шкоди у справі про шахрайство?
Так. Потерпілий може заявити вимогу про відшкодування моральної шкоди, якщо обґрунтує її заподіяння та розмір.
Що робити, якщо поліція не вносить заяву про шахрайство до ЄРДР?
Бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР можна оскаржити слідчому судді в порядку, передбаченому КПК України.
Залиште запит на консультацію і наш спеціаліст зв’яжеться з Вами найближчим часом!
Залиште заявку і наш спеціаліст зв'яжеться з Вами найближчим часом!
Заповніть форму або звʼяжіться з нами будь-яким зручним для вас способом
Оберіть найближчий до вас офіс та отримуйте консультації у зручному для вас форматі




