Звільнення за згодою сторін: покрокова інструкція, права працівника та зразок заяви

Звільнення за угодою сторін можливе лише тоді, коли працівник і роботодавець погодили саму підставу припинення трудового договору та дату звільнення. Двотижневого «відпрацювання» немає: сторони можуть визначити будь-яку дату, навіть день звернення. У день звільнення роботодавець має видати копію наказу, письмово повідомити про всі нараховані суми та провести остаточний розрахунок. Після досягнення домовленості працівник не може скасувати її одноосібно — для анулювання потрібна згода роботодавця. Тому перед поданням заяви варто письмово зафіксувати дату, виплати та інші важливі умови.

Що таке звільнення за згодою сторін

У побуті часто кажуть «звільнення за згодою сторін», але КЗпП використовує юридичне формулювання «угода сторін». Це не звільнення виключно за бажанням працівника і не одностороннє рішення роботодавця. Трудові відносини припиняються тому, що обидві сторони погодили спільне рішення та конкретний день завершення роботи.

Правове визначення

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, угода сторін є самостійною підставою припинення трудового договору. Закон не встановлює обов’язкового переліку причин: сторони можуть домовитися через зміну планів працівника, реорганізацію роботи, перехід на іншу посаду в іншій компанії або з будь-яких інших законних мотивів.

Ключові умови — добровільність і збіг волі сторін. Працівник має розуміти, що погоджується саме на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП, а роботодавець — прийняти цю підставу та запропоновану або узгоджену дату. Згода лише з тим, що людина припиняє працювати, ще не доводить домовленості саме про звільнення за угодою сторін.

Якими нормами регулюється

Основна норма — пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП. Окремі етапи процедури регулюють також стаття 47 щодо документів у день звільнення, стаття 83 щодо компенсації невикористаних відпусток, статті 116–117 щодо розрахунку та відповідальності за його затримку, а статті 233–234 — щодо строків звернення до суду.

На відміну від звільнення за ініціативою роботодавця, для цієї підстави за загальним правилом не потрібні попередження про скорочення, пропозиція іншої роботи чи попередня згода профспілки. Водночас роботодавець не може маскувати примусове звільнення під угоду сторін. Добровільність повинна підтверджуватися змістом заяви, угоди, листування, наказу та поведінкою сторін.

Коли застосовується звільнення за згодою сторін

Цей варіант зручний, коли сторони прагнуть завершити трудові відносини у погоджений строк без двотижневого попередження. Наприклад, працівнику потрібно вийти на нову роботу наступного дня, роботодавець готовий швидко передати справи або сторони хочуть закріпити додаткову компенсацію. Підстава може застосовуватися і до безстрокового, і до строкового трудового договору до завершення його строку.

Хто може бути ініціатором

Ініціатором може бути працівник або роботодавець. Працівник зазвичай подає заяву із запропонованою датою. Роботодавець може направити письмову пропозицію, проєкт угоди або обговорити умови з працівником. Усна домовленість не завжди є нікчемною, але створює проблеми з доказуванням, тому всі істотні умови краще фіксувати письмово.

• Працівникові варто зафіксувати: підставу, точну дату звільнення, погоджені додаткові виплати та спосіб передання документів.
• Роботодавцеві варто зафіксувати: прийняття пропозиції без зміни її умов або зустрічну пропозицію, яку працівник окремо погодив.

Чи потрібна згода роботодавця

Так. Самої заяви працівника недостатньо, адже угода передбачає волю двох сторін. Якщо роботодавець не погоджується з підставою або датою, він може відмовити. Тоді працівник за наявності безстрокового договору може скористатися статтею 38 КЗпП і звільнитися за власним бажанням, як правило, письмово попередивши роботодавця за два тижні, або просити про іншу дату за наявності поважної причини.

Важливо: мовчання роботодавця не варто вважати прийняттям заяви. До отримання підтвердження, погодженої угоди чи наказу працівник повинен продовжувати виконувати трудові обов’язки, інакше відсутність може бути розцінена як прогул.

Покрокова інструкція оформлення звільнення

Крок 1. Домовленість сторін

Спочатку сторони погоджують дві базові умови: припинення трудового договору саме за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП та конкретну дату. Додатково можна домовитися про передачу справ, повернення майна, виплату бонусу або окремої компенсації, збереження корпоративної медичної страховки до певної дати, видачу рекомендації тощо. Умови, що погіршують гарантовані законом права працівника, не застосовуються.

Крок 2. Подання заяви

Заяву адресують керівнику або іншій уповноваженій особі. У ній потрібно чітко написати «прошу звільнити за угодою сторін», зазначити пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП та точну дату. Формулювання «з такого-то числа» може викликати суперечку, тому краще використовувати однозначне «звільнити 31 липня 2026 року».

Працівникові бажано залишити собі примірник із вхідним номером і датою реєстрації або надіслати документ способом, що дозволяє підтвердити його одержання. Якщо є додаткові умови, безпечніше оформити окрему письмову угоду, підписану обома сторонами, а не покладатися лише на усні обіцянки.

Крок 3. Видання наказу

На підставі заяви та/або письмової угоди роботодавець видає наказ. У ньому зазначають ПІБ і посаду працівника, погоджену дату, підставу «угода сторін, пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України», реквізити заяви чи угоди. Працівника ознайомлюють із наказом, а в день звільнення обов’язково видають його копію.

Крок 4. Остаточний розрахунок

За статтею 116 КЗпП України усі належні суми виплачують у день звільнення. Якщо працівник цього дня не працював, виплату проводять не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок. Роботодавець письмово повідомляє про кожний вид нарахування: зарплату, компенсацію відпустки, премії, заохочувальні та інші виплати. Навіть за наявності спору неоспорювану суму потрібно виплатити вчасно.

Крок 5. Завершення трудових відносин

Погоджена дата є останнім днем трудових відносин. Роботодавець видає копію наказу і письмовий розрахунок, передає належні документи, а на вимогу працівника вносить запис про звільнення до паперової трудової книжки, якщо вона зберігається у працівника. Працівник завершує передачу справ і повертає майно за актом. Водночас затримувати зарплату чи документи через неповернення майна роботодавець не має права: питання відшкодування шкоди вирішується окремо за законом.

Зразок заяви про звільнення за згодою сторін

Готовий шаблон

Зразок: Директору ТОВ «Назва компанії» ПІБ керівника від [посада, ПІБ працівника]   ЗАЯВА Прошу звільнити мене з посади [назва посади] 31 липня 2026 року за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Прошу в день звільнення видати мені копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми та провести остаточний розрахунок відповідно до статей 47 і 116 КЗпП України. 14 липня 2026 року ____________ [підпис] [ПІБ]

 

Як правильно заповнити

• Адресат. Зазначте роботодавця або керівника, уповноваженого приймати кадрові рішення.
• Підстава. Напишіть саме «за угодою сторін» і наведіть повне посилання на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
• Дата. Вкажіть один конкретний календарний день без двозначних конструкцій.
• Додаткові умови. Якщо погоджено компенсацію чи інші гарантії, зафіксуйте їх в окремій двосторонній угоді або прямо в документі, який підписують обидві сторони.
• Підтвердження подання. Збережіть копію з реєстраційною відміткою, електронне підтвердження або опис вкладення поштового відправлення.

Зразок наказу про звільнення

Шаблон наказу: ТОВ «Назва компанії»   НАКАЗ 31 липня 2026 року                     м. Київ                     № 45-к Про звільнення [ПІБ] ЗВІЛЬНИТИ: [ПІБ працівника], [назва посади], 31 липня 2026 року за угодою сторін, пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Бухгалтерії провести остаточний розрахунок, виплатити заробітну плату за фактично відпрацьований час, грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток та інші належні працівникові суми. Підстава: заява [ПІБ] від 14 липня 2026 року; угода про припинення трудового договору від 14 липня 2026 року № 1 (за наявності). Директор ____________ [ПІБ] З наказом ознайомлений(а): ____________ [ПІБ працівника], 31 липня 2026 року

 

Роботодавець може використовувати власну форму наказу або типову форму № П-4. Важливо не назва форми, а правильні реквізити, однозначна дата і точне формулювання підстави. Змінювати в наказі узгоджену дату чи замінювати «угоду сторін» на «власне бажання» без згоди працівника не можна.

Які виплати належать працівнику

Заробітна плата

Працівникові виплачують зарплату за фактично відпрацьований час до дня звільнення включно, доплати, надбавки та інші складові оплати праці. Якщо положення про преміювання передбачає премію за вже виконані показники, її також слід нарахувати у встановленому порядку. Роботодавець повинен надати письмову розшифровку всіх сум.

Компенсація невикористаної відпустки

За статтею 83 КЗпП України при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток, а також за передбачену законом додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Компенсація не залежить від того, хто ініціював угоду та як швидко відбулося звільнення.

Інші виплати

Автоматичної вихідної допомоги лише через звільнення за угодою сторін КЗпП не встановлює. Вона належить тоді, коли прямо передбачена трудовим або колективним договором, внутрішнім актом чи окремою угодою сторін. Так само можуть виплачуватися погоджена компенсація, бонус, допомога або відшкодування витрат.

Якщо роботодавець затримує належні суми з власної вини, стаття 117 КЗпП передбачає середній заробіток за час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Наявність спору не звільняє від обов’язку своєчасно виплатити неоспорювану частину.

Чим звільнення за згодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням

Попри схожий результат, звільнення за угодою сторін і за власним бажанням відрізняються порядком оформлення, строками, можливістю відкликати заяву та роллю роботодавця.

Критерій	За угодою сторін	За власним бажанням
Норма КЗпП	П. 1 ч. 1 ст. 36	Ст. 38; для строкового договору — ст. 39
Чия воля потрібна	Працівника і роботодавця	Працівника; роботодавець отримує повідомлення
Дата звільнення	Будь-яка погоджена сторонами	Як правило, після двотижневого попередження; раніше — за поважної причини або згоди роботодавця
Два тижні	Не застосовуються	Загальне правило для безстрокового договору
Відкликання	Лише за взаємною згодою після досягнення домовленості	Зазвичай можливе до завершення строку попередження, крім установлених законом винятків
Вихідна допомога	Не є обов’язковою, але може бути погоджена	Не є обов’язковою за самою підставою
Основний ризик	Після погодження складно змінити рішення одноосібно	Потрібно дотриматися строку та правил відкликання

Чи можна відкликати заяву

Подати заяву про відкликання можна, але це ще не означає автоматичного скасування звільнення. Після того як сторони досягли домовленості про підставу та дату, анулювати її можна лише за взаємною згодою. Роботодавець не зобов’язаний приймати односторонню зміну рішення працівника.

Працівникові, який передумав, слід негайно подати письмову пропозицію про анулювання домовленості та отримати письмове підтвердження роботодавця. Якщо наказ уже видано, доцільно оформити наказ про його скасування. Якщо ж домовленості фактично не було — наприклад, заява не містила дати або стосувалася звільнення за власним бажанням, — ситуація оцінюється інакше, адже роботодавець не може самостійно підмінити підставу.

Типові помилки працівників і роботодавців

• Немає конкретної дати. Фраза без дня звільнення не підтверджує погодження істотної умови та створює ризик незаконного наказу.
• Плутанина між статтями 36 і 38 КЗпП. Заява «за власним бажанням» не дає роботодавцю права оформити «угоду сторін» без окремого погодження працівника.
• Усні обіцянки про компенсацію. Без письмової угоди працівникові складніше довести суму й строк додаткової виплати.
• Припинення роботи до погодження. Подання заяви саме по собі не припиняє трудові відносини; самовільна відсутність створює дисциплінарні ризики.
• Спроба одноосібно відкликати домовленість. Правила відкликання заяви за власним бажанням не можна автоматично переносити на угоду сторін.
• Примус або заява «наперед». Змусити працівника підписати недатовану заяву, погрожуючи негативними наслідками, — серйозний ризик судового спору.
• Неправильний наказ. Розбіжності в даті, підставі чи реквізитах документів ставлять під сумнів наявність реальної домовленості.
• Затримка розрахунку. Зарплату і компенсацію відпустки не можна утримувати до повернення техніки, підписання обхідного листа чи завершення аудиту.
• Відсутність письмового повідомлення про виплати. У день виплати роботодавець має окремо розшифрувати всі нараховані та виплачені суми.

Судова практика

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд послідовно виходить із того, що суд має перевірити реальність домовленості, волевиявлення працівника на момент видання наказу, наявність заяви про анулювання та згоду роботодавця на таке анулювання. У постанові від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18 Суд наголосив: наступна зміна рішення працівника сама по собі не припиняє чинність досягнутої домовленості; для цього потрібна згода роботодавця.

Водночас формальна згадка статті 36 у наказі не замінює справжньої угоди. У постанові від 1 грудня 2021 року у справі № 591/1375/19 Верховний Суд звернув увагу, що відсутність у заяві конкретної дати звільнення може свідчити про відсутність волевиявлення на припинення договору за взаємною угодою. А у справі № 487/5015/16-ц Суд підтвердив: заява про звільнення за власним бажанням не дозволяє роботодавцю самостійно оформити звільнення за угодою сторін.

Твердження про психологічний тиск також потребують доказів. Суд оцінює листування, аудіозаписи, свідчення, медичні документи, обставини підписання заяви та поведінку сторін. Саме невдоволення наслідками або пізніша зміна рішення не доводять примусу.

Типові спори

• чи погодив працівник саме пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП, а не іншу підставу;
• чи узгодили сторони конкретний день звільнення;
• чи була заява написана добровільно та без тиску;
• чи погодив роботодавець відкликання або зміну дати;
• чи правильно нараховано зарплату, компенсацію відпустки та додаткову виплату;
• чи видано копію наказу та чи дотримано строк остаточного розрахунку.

У справах про звільнення працівник має звернутися до суду в місячний строк із дня вручення копії наказу. За статтею 234 КЗпП України пропущений із поважних причин строк може бути поновлено, якщо від отримання наказу минуло не більше одного року. Тому оскарження не варто відкладати. Для спорів про належні при звільненні виплати слід окремо враховувати чинну редакцію статті 233 КЗпП та рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025.

Висновки

Звільнення за угодою сторін дає можливість швидко й гнучко завершити трудові відносини, але працює лише за наявності справжньої двосторонньої домовленості. Безпечний алгоритм простий: погодити точну дату й умови, зафіксувати їх письмово, перевірити формулювання наказу та в день звільнення отримати копію наказу, розрахунок і всі належні виплати.

Працівникові не слід підписувати заяву без дати, покладатися на усну обіцянку компенсації або розраховувати, що заяву можна буде безумовно відкликати. Роботодавцеві важливо не підміняти підставу звільнення, не чинити тиску та документально підтвердити кожний етап процедури. Якщо між сторонами вже є конфлікт щодо добровільності, суми виплат або дати, документи варто перевірити до видання наказу.

Часті питання

Що означає звільнення за згодою сторін?

Це припинення трудового договору за спільною домовленістю працівника і роботодавця. Юридично правильне формулювання КЗпП — «за угодою сторін».

Яка стаття КЗпП регулює звільнення за угодою сторін?

Підставу встановлює пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Розрахунок і документи регулюють, зокрема, статті 47, 83, 116 і 117 КЗпП.

Чи потрібно відпрацьовувати два тижні?

Ні. Сторони самостійно погоджують дату, тому звільнення можливе навіть у день подання заяви. Без згоди роботодавця правила будуть іншими.

Хто може бути ініціатором звільнення?

Ініціативу може запропонувати і працівник, і роботодавець. Але остаточне рішення потребує добровільної згоди обох.

Чи можна відкликати заяву?

Запропонувати відкликання можна, але після досягнення угоди її анулювання потребує згоди роботодавця. Одностороннє відкликання не скасовує домовленість автоматично.

Чи має роботодавець право відмовити у звільненні?

Так, якщо він не погоджується з угодою або датою. Тоді працівник може розглянути звільнення за власним бажанням за статтею 38 КЗпП.

Які виплати працівник отримує при звільненні?

Зарплату, компенсацію за всі належні невикористані дні відпустки та інші передбачені договором чи законом виплати. Обов’язкової вихідної допомоги лише через цю підставу немає.

Як правильно написати заяву про звільнення за згодою сторін?

Зазначте роботодавця, прохання звільнити за угодою сторін, пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП і точну дату. Поставте дату складання та підпис.

Чим звільнення за угодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням?

Угода потребує згоди двох сторін і не передбачає обов’язкового двотижневого строку. Власне бажання є односторонньою ініціативою працівника та зазвичай потребує письмового попередження за два тижні.

Які ризики існують для працівника під час звільнення за угодою сторін?

Основні ризики — неможливість одноосібно відкликати домовленість, втрата неписьмово погодженої компенсації, неправильна дата чи підстава в наказі та складність доведення тиску без доказів. Також перед звільненням варто перевірити актуальні умови призначення допомоги по безробіттю.