Захист від колекторів: що дозволено, а що є порушенням закону в Україні

Контакти від колекторів зазвичай починаються після прострочення за кредитом або мікропозикою. Частина компаній працює коректно, але трапляються дзвінки «пакетами», тиск, погрози, контакти з родичами чи роботодавцем. Важливо знати: колектори не є держорганом і не мають «силових» повноважень. Закон встановлює чіткі правила етичної взаємодії, а за їх порушення можна скаржитися та вимагати захисту.

Окрема історія — реєстри: колектори часто лякають, що вас уже “внесли кудись” і тепер будуть обмеження. Щоб відрізняти реальні наслідки від маніпуляцій, корисно розуміти, як перевірити себе в реєстрі боржників і що потрібно для виходу з нього.

Хто такі колектори в Україні

Правовий статус і відсутність спеціальних повноважень

Колекторська компанія — це юридична особа, яка від імені кредитора або нового кредитора займається врегулюванням простроченої заборгованості. Колектори не можуть самостійно: арештовувати рахунки, описувати чи вилучати майно, «виселяти», заходити до житла без згоди, вимагати доступ до ваших гаджетів або документів. Такі дії можливі лише в межах судового розгляду та виконавчого провадження (державний/приватний виконавець).

Кому дозволено працювати колекторами (юридичні особи, агентські договори)

В Україні колекторська діяльність у сегменті споживчого кредитування регулюється через Реєстр колекторських компаній та вимоги до етичної поведінки. Кредитор має право залучати до «вибивання» боргу лише компанію, що відповідає встановленим вимогам і внесена до Реєстру. При цьому кредитор може врегульовувати борг і самостійно (без статусу колекторської компанії), але також зобов’язаний дотримуватися правил етичної взаємодії.

Що дозволено колекторам за законом

Дзвінки у робочий час та кількість контактів

Колектори можуть телефонувати та писати боржнику лише в межах встановлених часових рамок і з обмеженням частоти контактів. На практиці ключові орієнтири такі:

• Контакти дозволені у проміжку з 09:00 до 20:00.
• Заборонені контакти у вихідні, святкові та неробочі дні.
• Не більше 2 контактів на добу, якщо додатковий контакт не ініційований вами.
• Автодозвін (роботизовані дзвінки) не може використовуватися надмірно; закон встановлює окремі ліміти тривалості на добу.

Якщо вам телефонують о 22:30 або «літають» дзвінки по 20 разів на день — це не «так працює колекторка», а потенційне порушення.

Під “взаємодією” зазвичай маються на увазі не лише дзвінки, а й SMS та повідомлення в месенджерах (Viber/Telegram тощо), а також повторні «пінги» з проханням “передзвоніть”. Якщо вам телефонують з різних номерів, але від однієї компанії — це не «обхід правил», а та сама взаємодія, яка має вкладатися в законні обмеження. Окремо діє правило щодо автодозвону: навіть без розмови він не може тривати понад встановлений ліміт на добу.

Надсилання повідомлень і вимог

Колектори/кредитори можуть надсилати повідомлення (SMS, месенджери, електронні повідомлення через засоби зв’язку) та листи поштою. Під час першої взаємодії вони мають ідентифікувати себе та повідомити ключові відомості: хто звертається, на якій підставі, і яку суму/структуру боргу заявляють. Ви маєте право вимагати, щоб інформація була надана письмово.

Звертання до суду у випадках несплати

Кредитор або новий кредитор може звернутися до суду для стягнення боргу — це законний шлях. Однак колектори не мають права вводити в оману, наприклад стверджувати, що «рішення суду вже є», якщо це неправда, або «погрожувати кримінальною відповідальністю» лише за факт наявності боргу.

Важливо розрізняти три етапи:

1. Вимоги/нагадування (дзвінки, повідомлення, листи) — це лише комунікація, вона не дає права «арештовувати» чи «забирати майно».
2. Суд — кредитор може подати позов або отримати судовий наказ (залежно від ситуації). Сам факт слів колектора «ми подали в суд» ще не означає, що справа існує або що рішення вже ухвалене.
3. Виконавче провадження — реальні арешти рахунків/майна можливі тільки після появи виконавчого документа (рішення/наказ + виконавчий лист) і відкриття провадження у державного чи приватного виконавця. Колектори не замінюють виконавчу службу й не мають її повноважень.

Що є порушенням закону з боку колекторів

Погрози, шантаж, психологічний тиск

Погрози фізичною розправою, шантаж, приниження, образи, залякування, тиск через дітей/родину, маніпуляції на кшталт «завтра приїдуть і заберуть все» — це неприпустимі методи. У залежності від змісту та обставин такі дії можуть тягнути не лише скарги, а й кримінально-правові наслідки.

Дзвінки вночі, у святкові дні, занадто часто

Ознаки типових порушень частоти та часу контактів:

• Дзвінки/повідомлення у період з 20:00 до 09:00.
• Контакти у вихідні та офіційні святкові/неробочі дні.
• Більше 2 контактів на добу (без вашої ініціативи).
• Масовий автодозвін, який фактично перетворюється на переслідування.

Контакт із третіми особами (родичі, друзі, колеги)

Колектори часто намагаються «зайти через оточення»: телефонувати родичам, друзям, колегам або роботодавцю. За загальним правилом взаємодія з третіми особами можлива лише за наявності передбачених законом умов та/або згоди відповідної особи. Якщо третім особам розповідають про борг або тиснуть на них, це — серйозний сигнал фіксувати порушення.

Розголошення інформації про борг

Розміщення «оголошень» у соцмережах, розсилки по роботі, повідомлення сусідам, публікація ваших персональних даних або обговорення боргу з третіми особами без підстав — це не «інформування», а ймовірне порушення права на приватність та законодавства про персональні дані.

Правова база та регулювання захисту боржника

Закон про захист прав боржників (основні положення)

Базові правила взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості для споживчих кредитів (обмеження часу/частоти контактів, заборона погроз та введення в оману, заборона тиску через третіх осіб, вимоги до ідентифікації та інформування) закріплені в Законі України «Про споживче кредитування» та підзаконних актах Національного банку України. НБУ також веде Реєстр колекторських компаній.

Конституційні та цивільно-правові гарантії

Навіть якщо борг існує, це не скасовує ваших прав: на повагу до гідності, на приватність, на захист персональних даних, на судовий захист. Цивільно-правові механізми дозволяють вимагати припинення порушень, спростування неправдивих відомостей і, за потреби, відшкодування шкоди (моральної та/або матеріальної) — залежно від ситуації та доказів.

Кримінальна відповідальність за окремі дії

У разі реальних погроз, вимагання, примушування з погрозами або незаконного поширення конфіденційної інформації можуть виникати підстави для звернення до поліції. Кваліфікація залежить від конкретних фраз, способу тиску та доказів (аудіо, скріни, свідки, записи камер тощо).

Як захистити свої права

Збір доказів незаконних дій

Щоб скарга «працювала», збирайте доказову базу системно:

• Журнал контактів: дата, час, номер, канал, коротко зміст.
• Скріншоти повідомлень, історія чатів, голосові повідомлення.
• Аудіозаписи розмов (за можливості) та деталізація дзвінків від оператора.
• Листи/конверти, повідомлення про вручення.
• Назва компанії, ПІБ/ідентифікатор співробітника, реквізити кредитора, сума і структура боргу, підстава вимоги.

Важливо: не видаляйте повідомлення «на емоціях». Навіть один скрін з погрозами може бути ключовим доказом.

Скарги НБУ, поліції, до суду

Маршрут залежить від ситуації:

1. Скарга до НБУ — якщо порушені правила етичної взаємодії, контактують у заборонений час/надто часто, приховують номер, вводять в оману, тиснуть.
2. Заява до поліції — якщо є погрози, вимагання, переслідування, незаконне поширення персональних даних, інші ознаки правопорушення.
3. Суд — якщо потрібно оскаржити неправомірні дії, захистити честь/гідність/приватність, стягнути шкоду або вирішити спір щодо суми боргу.

Юридична допомога та anticollector-послуги

Юрист допоможе перевірити правомірність вимог (договір, нарахування відсотків/штрафів, правонаступництво), підготує скарги та заяви, а також може вести переговори про реструктуризацію чи мирове врегулювання. «Антиколекторські послуги» за суттю — це юридичний супровід у спорах із кредитором/колектором: фіксація порушень, правова комунікація, захист у суді.

Якщо хочете швидко зрозуміти, чи колектори діють у межах правил і що з вашої ситуації реально тягне на скаргу/заяву, це можна розібрати на безкоштовній консультації з юристом «Правового Лідера». На практиці зручно, коли після звернення у вас на руках є чіткий план дій на 1 сторінку: що саме фіксувати, які формулювання використовувати у відповіді колекторам і які кроки робити першими.

Часті помилки при взаємодії з колекторами

Чому небезпечно ігнорувати

Повне ігнорування іноді зменшує кількість контактів, але не вирішує проблему боргу. Кредитор може піти до суду, і ви дізнаєтеся про це занадто пізно. Краще не “зникати”, а взяти комунікацію під контроль: попросіть надсилати інформацію письмово, вимагайте розрахунок боргу та підставу вимоги, уточніть, хто саме є кредитором (первісний чи новий). Якщо борг продали/переуступили — ви маєте право розуміти, на якій підставі з вами контактує нова сторона і чому саме вона вимагає оплату.

Що робити неправильно → наслідки

Найпоширеніші помилки:

• Переказувати кошти «за номером карти з телефону» без письмових реквізитів і підтвердження, кому саме ви сплачуєте.
• Емоційно сваритися, погрожувати у відповідь або визнавати суму боргу, не розібравшись у розрахунку.
• Надавати зайві персональні дані: де працюєте, коли буваєте вдома, контакти родичів тощо.
• Погоджуватися на «виїзні зустрічі» або «візити додому» під тиском.

Поради для зменшення стресу

• Встановіть правило: спілкування коротко і по суті, без дискусій про «мораль».
• Попросіть все важливе надсилати письмово: розрахунок, підставу вимоги, реквізити.
• Повідомте: «Фіксую всі контакти. Порушення правил — скарга до НБУ/поліції».
• За необхідності передайте комунікацію адвокату по кредитам.

FAQ

Які дії колекторів є законними в Україні?

Законними є контакти з боржником у дозволений час і в межах встановленої частоти, надсилання повідомлень/листів, надання інформації про борг та звернення кредитора до суду. Незаконними стають погрози, тиск, введення в оману та порушення часових/кількісних обмежень.

Коли дзвонити колектор має право, а коли це порушення?

Допустимі контакти, як правило, з 09:00 до 20:00. Порушення — дзвінки/повідомлення вночі, у вихідні/святкові дні та надмірна частота контактів (понад 2 рази на добу без вашої ініціативи).

Чи можуть колектори телефонувати родичам або роботодавцю?

Як правило — ні, якщо немає належних правових підстав та/або згоди відповідної третьої особи. Якщо третім особам розповідають про борг або тиснуть на них, фіксуйте порушення та подавайте скаргу.

Що робити, якщо колектори погрожують чи шантажують?

Зафіксуйте докази (скріни, записи, журнал контактів), припиніть розмову і подайте скаргу до НБУ. Якщо є реальні погрози, вимагання або інші ознаки правопорушення — подайте заяву до поліції.

Куди звернутися зі скаргою на незаконні дії колекторів?

До НБУ — щодо порушення правил етичної поведінки та діяльності колекторів; до поліції — у випадку погроз, вимагання, незаконного поширення персональних даних; до суду — для захисту прав і відшкодування шкоди (за наявності підстав).